День пам’яті голодомору

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі — України.

Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.

Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.

23 листопада 2018 року на кладовищі села Дрозди відбувся мітинг-реквієм із вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні.

Метою  заходу   було виховувати в учнів почуття патріотизму. Свідомості громадян України, проаналізувати головні причини  найжахливішої трагедії  за масштабом та перебігом подій, трагедії, яку пережив український народ в 1932-1933рр.

Хвилиною мовчання та горінням свічок згадали закатованих голодом жертв геноциду Українського народу жителі  села Дрозди та учні 5 та 7 класів. Учні  вшановували пам’ять  загиблих віршами.

Священник   закликав громадян бути не байдужим до цієї трагічної дати в історії українського народу, пам’ятати страшні випробовування, які випали на долю нашого народу та цінувати прості житейські блага, які ми сьогодні маємо.

Щоб знайшли спокій душі закатованих голодом, душі, по-християнські не поховані, жителі села  та учні 5 та 7 класів підтримали Всеукраїнську, національну акцію “Запали свічку”. Під час скорботних хвилин на меморіальних заходах горіла свіча, тривало скорботне  мовчання…

Учні  вшановували пам’ять  загиблих віршами.